Поет, прозаїк, есеїст, драматург, фольклорист, літературознавець,громадсько-політичний діяч – так пишуть про Лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка та багатьох інших премій, професора Прикарпатського Національного університету імені В.Стефаника - Степана Пушика. На період обрання його народним депутатом Верховної Ради України першого демократичного скликання, Степан Пушик хоч і став киянином, але знову повернувся додому, де створював усе найкраще зі своїх 50 книжок, що видані рідною мовою й перекладені в інших країнах. А ще Степана Пушика знають як автора 130 пісень, збирача фольклору, автора глибоких наукових досліджень долітописного і літописного періодів української історії.

Театр був любов'ю великої Лесі , і ця любов живила її творчість протягом усього життя. І тому так прикро, що десятиліттями драматичні твори Лесі Українки вважали несценічними. Це спростовують і самі твори, їхня театральна історія, і радіотеатр, який репрезентував і, вірю, репрезентуватиме цілком своєрідний жанр, що посідає значуще місце в доробку геніального поета і національній літературі загалом.

Вперше „Камінний господар був поставлений 1914го року в театрі Миколи Садовського. Командора грав сам Садовський, Дон Жуана – Іван Маряненко, Великі імена...

А за тридцять з гаком років визначний український режисер Валерій Гаккебуш поставив „Камінного господаря” на радіо. Дон Жуана зіграв наш славетний майстер Ярослав Геляс, учень великого Мар’яна Крушельницького, Геляс згодом став режисером і в різні роки очолював Тернопільський і Ужгородський театри. Той самий Геляс, який у Харкові вперше зіграв українського Гамлета.

Навіть у суто поетичних творах Лесі Українки вчувається не лише драматизм, а й драматичний за жанром виклад подій. А суто драматургія в творчості поета посідає вагоме місце. Слід лише пожалкувати, що сценічна історія цих великих творів бідніша ніж хотілося б. Тішуся тим, що саме радіотеатр вніс свій вагомий внесок в історію відтворення шедеврів Лесі.

У драматичній поемі „Оргія” автор, як і в „Кассандрі”, звертається до Греції – місце дії – Коринф. Герой – славетний грецький співець Антей, нащадок Прометея, - з глибоким сумом дивиться на поневолену римлянами батьківщину. Цей трагічний образ у радіовиставі, глибоко вирішеній Сергієм Данченком, з великою трагічною силою відтворив Богдан Ступка. А дружину Антеєву Нерісу - лукаву, хитру і все ж таки люблячу - грала радіодебютантка Олена Пономаренко.